До ніг Господніх радо припадаю.
У моїм серці Бог Святий воскрес!
Сльозами Його ноги обмиваю:
Христос воскрес! Христос Ісус воскрес!
І з Ним прийшло життя, воскресло,
І розколовся гріх навпіл;
У серці стомленім дзвеніли співом весни-
В Ісусі радість я знайшла, лиш в Нім.
Відкрились очі, тьма гріховна зпала.
Христос воскрес! В моїй душі воскрес!
Як Зірка вічна і як вічний спалах
З тих пір у серці Бог, Ісус живе.
Христос воскрес! Чи є ще більша радість?!!
Христос воскрес- Спаситель і Творець!
Христос воскрес! Це Божа вічна милість
Для всіх заблудлих, для усіх овець.
Христос воскрес! А чи в твоєму серці,
Мій друже любий, місце є Христу?
Відкрий Творцю своєму серця дверці,
Щоб міг пізнати Божу повноту.
Якщо неспокій на душі , тривога,
Якщо біда весь час тебе спітка,
Якщо тягар нести уже незмога-
Знайдеш спасіння біля ніг Христа.
Він ніжно любить й так тебе чекає,
Як ще ніхто на світі не чекав.
Він всім без винятку гріхи прощає
Й бажає Божим щоб дитям ти став.
Нехай Христос воскресне в кожнім серці
Й Його любов цвіте по всій землі.
Нехай же вічно у душі воскреслій
Любов Христова буде вічно жить!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 3368 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
